За довгий (6 місяців) час, поки я працював в Студентській Колегії, я зрозумів багато моментів в житті нашої Академії. В першу чергу про студентські організації і об’єднання (далі – скорочено - стоборги), зважаючи на те, що я відповідав саме за комунікацію з ними. Чому не тільки організації, а ще й об’єднання? Бо в принципі могилянські ЗМІ, наприклад, радше саме останні, аніж структурні ідеологічні об’єднання. Чи, наприклад, веб-сайти студентської Академії – там є модератори/засновники, але яким чином обирають голову, руку чи ногу досі невідомо...

Життя в Могилянці стає все більш напруженішим. Єдине, що можна гарантувати – далі буде складніше. Причому набагато. Це літо, на відміну від багатьох попередніх, в Академії пройде навдивовижу набагато активніше. Але що за причина? Все дуже просто – це вибори в СК, і все що з ними пов’язано.

В минулому році, коли блок Апгрейд очолив студентське самоврядування університету, навіть він сам навіть і не здогадувався, що прикличе до життя своїми наступними діями. Та будемо рухатись по порядку.

1. Зразу після виборів виявилося багато незадоволених, які, так і не досягши визнання результатів недійсними/оголошення нових перевиборів (чи другого туру). Але, невже Ви думаєте, що ці люди так спокійно склали зброю? Ні! Перемога для них – це результат боротьби. А якщо Перемога потрібна їм і досі – значить вони і будуть далі боротися.

2. Але це був тільки початок! В перший раз за своє життя Студентська Колегія вирішила впроваджувати системний маркетинг власне себе (і тільки в дуже другу чергу – своїх справ і своєї діяльності). Системний – це значить усюди. Була зроблена емблема, написання Студентська Колегія, сайт, почали розміщуватись статті у майже всіх могилянських медіа, причому розміщуватись регулярно, проводитись ті чи інші заходи з представниками СК, і ці заходи піарились і до, і після проведення. Величезна купа заходів, в організації яких з СК брали від сили людина одна-дві, почали отримувати примітку „організовується СК”. Іноді доходить до казусів – на сайті Гайдамаків гордо написано про організаторів „Кришталевого Сковороди” (який хтось гостроязико нарік Кришталевим Глібом) – „організовано інтелектуальною етно-системою Гайдамаки і Студентською Колегію НаУКМА”. Уважні могилянці побачать, що принаймні одного тут не вистачає (хоча б я і про СВІЗ би не забував).

Як результат усіх цих дій, всі (а особливо такі рожево-зелені першокурсники, як я) подумали, що СК це круто. На щастя, ця стаття не аналіз дій СК, її роль в житті Могилянці, оцінка роботи, і так далі, тому я не хочу доводити або спростовувати таку тезу („СК – це круто”). Залишимо це іншим. Просто те, що об’єктивно сталося – наступні вибори в СК де-факто почалися після закінчення попередніх.

3. Навіть існуючі стоборги включилися в конкурентну боротьбу! Хто б подумав, що вирішення дуже примітивного питання, щодо розподілів ефіру на плацах між Сміт та Квіт стане політичним конфліктом! Думка моя з приводу цього конфлікту відома, і тому я більш ніж здивований, що це переросло у якусь форму протистояння, чи що.

4. Та мало було і того! Створені були ще й такі штуки, як нові стоборги! Переважно кльопали їх першокурсники. 192, Могилянська Ініціатива, ще щось там (всього і не запам’ятаю) виникли під впливом піар-сонця СК. Звісно, таке сонце довго світить, та мало гріє. Тому вже під кінець навчального року навіть і з більш древніх організацій залишилися в живих одиниці.

5. Наступний навчальний рік... Думаю, він принесе ще більше сюрпризів. Тому, дивлячись у майбутнє можна пророкувати, що всі ті, хто серце своє і дух свій, і життя своє пов’язав з студентським життям Могилянки – всім таким буде важче. Ще важче. Причому набагато. Це можуть бути як абітурієнти (як наразі я), як студенти (більшість), так і випускники (казус – зараз СК керують саме вони 8). Світ с кожним стає складнішим. Ми його не зрозуміли вчора, не розуміємо сьогодні, і, більше того – не зрозуміємо завтра.

Студентська Колегія – перша „канонічна” партія в Могилянці. Звісно, перша за впливом, а не по іншим показникам. 100 000 грн, медіа ресурс, роздача відпрацювань – потужна база для будь-якої групи. Особливо якщо це партія Козака. Так склалося, що в Могилянці Студентський є Уряд, який очолює Президент, та нема Парламенту (суть якого хочуть підмінити Старостатом, та знов-таки, тема СК і самоврядування – це дві окремі статті). Старостат – це вже ж радше „Рада Федерації”, як в Росії.

Основними функціонерами партії є Козак Гліб, Чорний Антон, Бабак Антон, Ковалів Богодар, і декілька інших, менш примітних фігур (не хочу нікого ображати, та вони реально менш помітні). Майже половина моїх могилянських знайомих взагалі знають або тільки Чорного Антона, або тільки Гліба.

Кого висуне партія в наступному році на вибори в СК як голову блоку, точно сказати не можна. Хоча, як кажуть інсайдерські джерела, таких кандидатур дві (одній пообіцяли раніше, іншій пізніше). Ну що ж, далі буде.

Радіо Квіт – приклад того, як політична конкуренція робить нас і кращими і гіршими водночас. Це звісно, як хто дивиться на Радіо Квіт. Можна ствердно казати одне – вдало підібрана назва, таки присутність колективу, вплив на студентство через музику на перервах та дискотеках – забезпечують РК місце серед найпотужніших стоборгів. А на другому місці вони написані ще через їх одну сильну рису – конфліктність. І справа не в тому, чи винні вони в них, чи ні – це знову-таки, не входить в рамки цієї статті. Хай про Могилянські інтриги пише хтось інший. Але назва „РК” регулярно з’являється радше в конфліктах (розподіл ефірів, відносини з СК, СМІТ, Кришталевий Сковорода), аніж в замиреннях.

Чи можна сказати що РК робить більше, аніж СК? Думаю, ні. Останні владу вже отримали, а перші до неї тільки ідуть. Упевнено крокуючі залізним кроком... До речі, як виявляється саме я благословив Віталіка йти на вибори (написано в коментах). Причому, ще головою блоку. Цікаво, як буде назватися блок – „Квіталік”?

Про основних функціонерів навіть говорити не хочу. Додам лише одне – радіо Квіт здійснює свою роботу, і піарится одночасно і саме по собі, і своїми справами, і через конфлікти, і навіть рекламується конкурентами (згадайте тільки „Радіо Кріт”! Думаю, це були золоті часи для сайту „квітів” – стільки відвідин!).

Спудейське Братство – чи не найстаріша організація, що, як каже інтернет, досі не має власного сайту (виправлю, якщо помиляюся). Організація, що найбільше за своїми структурними ознаками має право називатися партією, на жаль, знаходиться у роздутому стані. Думаю, саме через несерйозне наразі відношення до неї, вона і зможе в наступному році дуже голосно і неочікувано про себе заявити.

Функціонерів – тьма. Тільки більшість з них або невідомі, або відомі через інші організації (наприклад, ІстВестБізнес). Погано поставлена кадрова робота, неясність, хто стане у керма після Б.Пацканя (він якраз скоріш не піде на вибори до СК, принаймні як голова) – чи не знов Галина Янченко? Вже маючи досвід штурмування легендарної 4-106 (з якої я б, чесно, виселив би самоврядування куди подалі – прокляте приміщення, ой-ой, прокляте), вона поведе в штурм загони СБ... Але, ех, СБ зараз не в тому стані щоб приймати участь у активній політиці. Якщо спробують – їх з’їдять.

Хоча, заради чесності – можливість залучати спонсорів, величезна к-сть людей, зо записані в СБ, ідеологічна база та історія, приміщення біля СК – все дуже сильні якості цієї організації, що треба просто розумно використати. І це можливо.

Екоклуб – не дивлячись на те, що написав я їх четвертими, їх справи і масштаб їх у своїй сфері найбільші. Ця організація – приклад того, як сконцентрувавшись на одній справі, можна досягти успіху саме в ній. Команда, фінансування від спонсорів, багато виконаних справ, регулярність дій – все це робить кращий піар Еко-клубу, аніж якщо б рекламувався він би сам по собі.

Основні функціонери – Лесь Баськов, Юлія Огаренко. Інші, на жаль менш відомі, хоча люди безумовно гарні (наприклад, Г.Будинкевич). Екоклуб гнучко проходить через всі могилянські інтриги, і переважно не приймає участь у конкурентній політичні боротьбі. Накопичує сили? Затишшя перед бурею? Хто зна. Хто очолить „Зелений Блок” на виборах СК весною – точно невідомо, та радше це буде пані Юлія, аніж власне Лесь, через ду-у-уже об’єктивні обставини.

Віват Академія – найбільш пафосне (патосне?) Могилянське Видання. Олі Мозковій вдалося зібрати близько півсотні людей, кожен з яких ще й став її розповсюджувачем. Запустивши це видання, Могилянка явно може не соромитися.

Але, якщо б крім журнал, Віват активно би підтримував би і інші заходи, це б набагато підвищило їх реноме на наступних виборах в СК. А так – тільки проведення одного міського круглого столу по молодіжним ЗМІ в Інституті Міжнародних Відносин КНУ ім. Т.Г.Шевченко, і все. Де ж ви, аналогічні круглі столи в Могилянці? Зустрічі з відомим журналістами?

Останньою новиною, що йде з ВА була одна – Оля Мозкова покидає видання, як неформальний його директор (хоча обіцяла туди писати, коли буде час). Тепер гостроязикі не зможуть казати – „Віват Мозкодемія!”. Хай придумають щось інше.

Основні функціонери – власне О.Мозкова, яка радше і очолить блок Вівату на наступні вибори. Інші широкій публіці невідомі, хоча люди такі, що таких навіть у Могилянці шукати треба

Не бажаючі образити жодну з вищеназваних організацій, я вимушений зупинитися в такому огляді. Я міг би продовжити його, згадавши про 192, офтоп, Могилянську ініціативу, СМІТ (який, все-таки, поки радше жертва, а не хижак), ІстВестБізнес, тощо – але наразі вони не такі важковаговики, як попередні, або стали жертвами більш потужніших гравців. Боротьба – от що наповнює простір Могилянки.

Особливою моєю повагою користуються ті, хто майже себе не піарить, хоча і сам має більш ніж достатній ресурс для цього. Вони скоріше не підуть на вибори в СК, а якщо хтось і візьме участь – то тільки вимушено, через недовіру можливим переможцям. Це – Клуб спорттуризму „Стрім”, Спортивна Спілка, братство козацького звичаю „СПАС”, Студентське біологічне товариство, Могилянський Інтелектуальний Клуб, Студентське Наукове Товариство Факультету Правничих Наук, Лавіна, Могилянський Театр, Почайна та Свіз, та багато інших.

Звісно, стають питання.

1. Що далі?

На жаль, більша частина гравців налаштовані на боротьбу. Тому далі буде боротьба, боротьба і ще раз боротьба. Будуть шматувати один одного з силою, гідною кращого призначення. До 1 вересня. А от тоді почнеться найцікавіше...

2. Чи це дійсно партії?

Радше ні, чим так. Це Вам і Соломін скаже. Яка ідеологія? Хтось з них взагалі чесно визнав, що хоче влади? Тому справжні партії в Могилянці зараз відсутні. А то – „Квіталіки”, Глібівці, Зелений блок, академісти та спудеї – це ж смішно. Це все-таки ті, хто можуть взяти участь у виборах, це по-перше, і ті, хто мають для цього ресурси, це по-друге. Та не більше.

3. В чому зацікавлений автор цієї статті?

В здоровому глузді. Це стаття-жарт, стаття-фельєтон, якщо хочете. Сюди б ще шаржі, і прямо в Криве Дзеркало (в Камеді, на жаль, не пройде; треба було б скоротити і відредагувати). Мене вже якось назвали Петросяном. Так що це – бажання людей освіччити через сміх, якщо хочете.

Так, я здійснював, і здійснюю, і буду здійснювати проекти в рамках КМА. Я заклався, що Академію я перегорну догори дригом, і я це зроблю. Ми таки побачимо її фундамент 8) Тому ця стаття має ще одну мету – позбавити гарячі голови бажання боротися. Пояснити, що час боротьби пройшов. Вам не смішно читати все вищенаведене? Мені – смішно. Еліта нації! Найкращі студенти! Ботани/Мажори/Зазнайки! А витрачаєте час на всяку таку глупість. Не страждайте брєдом!

Тому особисто прошу пробачення, якщо когось образив. Хочу сказати лише, що співпраця сильніше боротьби. Партнерство сильніше конкуренції.

Сергій Баркар